У нашій душі є щось таке не переборне, що тягне нас до безумства. Кожен, хто дивиться вниз з краю даху високої будівлі або через перила моста, відчуває хоч би слабке хворобливе бажання сплигнути вниз.
— Ну що ще?! Хоч ти і зібрала всю свою відвагу, вона не зробила удар сильніше! — Ти маєш рацію. У ній немає нічого особливого. І тому, вона є у кожного. — Ось воно як...Тоді вона те ж, що і безумство.
Що буде, якщо тобі вдасться? Переможеш мене, але безумство залишиться! Переможеш мене, але на моє місце прийде хтось інший, другий або молодший, або істинний, або новий, або хто-не-будь ще!
Останні коментарі