Ліна Василівна Костенко. Маруся Чурай


Всього голосів: 699

Буває, часом сліпну від краси.
Спиняюсь, не тямлю, що воно за диво, —
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є — дорога, явори,
усе моє, все зветьсяУкраїна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.

Назва твору: