Цитати з книг


Ліна Василівна Костенко. Записки українського самашедшого

  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Всього голосів: 675

Свобода справді є. Пиши що хочеш. В тюрму не посадять, у психушку не запроторять. Але можуть убити.

Категорія: 

Ліна Василівна Костенко. Записки українського самашедшого

  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Всього голосів: 1052

Настала якась собача старість ідей. Ніхто нічого не хоче. Ніхто ні за що не бореться. Тільки наші політики за владу над нами.

Категорія: 

Ліна Василівна Костенко. Записки українського самашедшого

  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Всього голосів: 507

Глуха ворожість оточує нашу мову, навіть тепер, у нашій власній державі. Ми вже як нацменшина, кожне мурло тебе може образити. Я ж не можу кроку ступити, скрізь привертаю увагу, іноді навіть позитивну, але від цього не легше. Бо в самій природі цієї уваги є щось протиприродне, принизливе.

Категорія: 

Януш Леон Вишневський. Самотність у мережі

  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Всього голосів: 722

Доросле життя спочатку переважно сумне. А потiм одразу вмираєш.

Категорія: 

Ліна Василівна Костенко. Записки українського самашедшого

  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Всього голосів: 730

я нічого не боюся. я боюся тільки причетності до ідіотів.

Антон Павлович Чехов. Три сестри

  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Всього голосів: 528

Мені здається, немає і не може бути такого нудного і похмурого міста, в якому була би не потрібна розумна, освічена людина.

Назва твору: 
Персонаж: 
Категорія: 

Ліна Василівна Костенко. Записки українського самашедшого

  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Всього голосів: 731

В Iнтернетi всi перебувають на вiдстанi витягнутої руки. Треба лише знати як цю руку простягнути.

Категорія: 

Александр Дюма. Три мушкетери

  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Всього голосів: 683

Приходиш до думки, що Життя — це речення. У когось — грамотне і красиве, у когось — з помилками, в когось з виправленнями, як особистими, так і чужими. Хтось пише багато, але без логіки, у когось — воно невелике, але повне сенсу і значимості. Є речення незрозумілі або зрозумілі не відразу — вони геніальні.

Назва твору: 
Персонаж: 
Категорія: 

Ліна Василівна Костенко. Записки українського самашедшого

  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Всього голосів: 912

Втім, жінка — як Музика, її можна любити, навіть не дуже розуміючи.

Категорія: 

Сторінки