божевілля

Легше збожеволіти, ніж заглянути в очі дійсності.

Проблеми ж — як божевілля. Буйних ще можна вилікувати, а тихопомішані — то вже навік.

Божевілля — це нездатність передати іншим своє сприйняття.

Божевільний той, хто не вміючи управляти собою, хоче управляти іншими.

Сп’яніння — добровільне божевілля.

Коли кохання не є божевіллям, це не є коханням.

Віктор Гюґо був божевільним, який уявив себе Віктором Гюґо.

Філософи звертаються до зовнішнього і другорядного в людині — його розуму, а божевільні звертаються до самої суті людини — до її пристрасті й інстинктів. Ось чому в момент вибору людство завжди без вагань ішло за божевільними.

Намагатися переконати божевільного не робити божевільних вчинків — саме по собі безумство.

Поки ми молоді, ми повинні озброїтися зубною щіткою і відправитися туди, світ за очі. Сміятися, здійснювати божевільні вчинки, ридати, йти проти системи, читати стільки, скільки, здається, не вміститься в голову, любити, що є сил, відчувати. Просто жити.