Абу-ль-Фарадж ібн Гарун (Григорій Бар-Ебрей)

Аристотеля запитали: - Чим ти відрізняється від більшості людей? — Вони живуть для того, щоб їсти, я ж їм для того, щоб жити, — відповів філософ.

Якийсь ремісник прийшов до цирульника і сказав йому: — Голись мені голову, та дивись гарненько наточи бритву! І, будь ласка, не зачепи моїх вух, не поріж їх. Вибри чисто, не залиш ні волосинки! Цирюльник йому відповів: — Багато наказів ти дав мені зараз! Повір, що після того, як я поголлюсь твою голову, кожному, хто побачить її, захочеться змастити тебе по шиї!

Хтось сказав: — Я часто каявся в тому, що говорив, але рідко жалкував, що мовчав.

Один учений казав: — Я знаю трохи, але те, що знаю, знаю досконало.

Мудрець сказав: — Поблажливе ставлення до невеликих провин притаманне кожній розумній людині.

Мудрець сказав: — Підступна людина подібна до оголеного меча: зовнішній вигляд його привабливий, але найменша необережність у поводженні з ним загрожує каліцтвом.

Один лікар казав: — Краще час від часу недоїдати, аніж постійно переїдати.

Аристотеля спитали: — Чому заздрісники завжди чимось засмучені? — Тому що їх їдять не лише власні невдачі, а й успіхи інших, — відповів він.

Один філософ сказав: — Те, що приховуєш від ворога, не повідомляй і другові, бо немає гарантії, що дружба триватиме вічно.

Кажуть, що на кільці Піфагора було вигравіровано наступний девіз: «Короткочасна невдача краща за короткочасний успіх».