Далай-лама XIV

Люди – суспільні істоти. Ми з'являємось на світ завдяки іншим людям. Ми виживаємо за допомогою оточуючих. Хочемо ми того чи ні, але в нашому житті навряд чи вдасться відшукати моменти, коли ми не залежимо від інших. Тому не варто дивуватися, що і людське щастя – це результат наших взаємин із оточуючими.

Я вважаю, що справжня релігія – це Доброе Серце.

Що б не сталося – ніколи не здавайся! Розвивай своє серце. Занадто багато енергії у вашій країні витрачається на розвиток розуму, а не серця. Розвивай своє серце, будь жалісним не тільки до своїх друзів, але до кожного. Будь жалісливим, працюй заради миру у своєму серці та в усьому світі. Працюй в ім'я світу, і я повторюю знову: ніколи не здавайся. Не важливо, що відбувається навколо тебе, не важливо, що сталося з тобою – ніколи не здавайся!

Зарозумілість ніколи не виправдана. Воно походить з низької самооцінки чи тимчасових, поверхневих досягнень. Запам'ятаємо ці негативні риси. Свідомо будемо ставитися до наших власних недоліків, до оцінки наших реальних можливостей, усвідомлюючи, що, загалом, ми нічим не відрізняємося від тих, над ким стверджуємо свою перевагу.

Світ недосконалий, оскільки ми недосконалі.

Я не відзначаю дні народження. Мені здається, що це марна трата часу. Для мене цей день нічим не відрізняється від інших. До певної міри щодня — день народження. Ви прокидаєтеся вранці, все свіжо і нове, і головне, щоб цей новий день приніс вам щось важливе.

Будь готовий змінити свої цілі, але ніколи не змінюй свої цінності. (Відкрийте свої руки, щоб змінитися, але не відпустити свої цінності.)

Вивчай правила, щоб знати, як правильно їх порушити.

Люди були створені для того, щоби їх любили, а речі були створені для того, щоб ними користувалися. Світ у хаосі, бо все навпаки.

Я вважаю, що основна мета людського життя — щастя. Це очевидно. Незалежно від того, хто ми – атеїсти чи віруючі, буддисти чи християни – всі ми шукаємо чогось кращого в житті. Таким чином, на мою думку, основний рух у нашому житті – це рух на щастя.