Дуглас Адамс

Ми живемо у дивні часи. Ми живемо також і в дивних місцях: кожен у своєму власному всесвіті. Люди, якими ми населяємо свої всесвіти, – лише тіні інших всесвітів, подібних до наших і тих, що входять у скороминущий дотик з нашими всесвітами. Уміння сприймати цю шалену складність буття, не втрачаючи при цьому розуму.

Однією з найцікавіших особливостей життя є те, у яких місцях вона примудряється існувати.

Багато людей все більше зміцнювалися на думці, що велика помилка була зроблена перш за все тоді, коли всі спускалися з дерев. А деякі казали, ніби навіть залазіння на дерева було помилкою, і нікому не слід було покидати океани.

Нічого не знаю, нічого не чую, нічого не бачу... це не моя планета, я сюди не просився!

Широко відомий і дуже важливий той факт, що істина часто зовсім не така, якою здається. Наприклад, на планеті Земля люди завжди припускали, що вони розумніші за дельфінів, тому що вони придумали так багато: колесо, Нью-Йорк, війни і т. д., а дельфіни завжди тільки хлюпалися у воді і розважалися. Дельфіни ж, навпаки, завжди вважали себе розумнішою за людину — причому, з тієї ж причини.

Він споглядав прилади з виглядом людини, яка намагається перевести градуси Фаренгейта до градусів Цельсія, поки його будинок горить.

– Все, що ти бачиш, чуєш, переживаєш – це і є твоє, персональне. Ти будуєш навколо себе власний Всесвіт – той, який сприймаєш. Тому той Всесвіт, який ти сприймаєш, належить одному тобі. Персонально.

Хто заблукав у просторі хоча б не загрожує смерть з нудьги.

Є люди, до яких ви переймаєтеся симпатією з першого погляду, інші починають вам подобатися з плином часу, а є й такі, яких хочеться відштовхнути від себе якомога далі палицею з гострим кінцем.

Кожна цивілізація у своєму розвитку неминуче проходить три чітко різні стадії: Боротьби за виживання, цікавості та витонченості, відомі інакше як стадії Як, Чому і Де. Наприклад, перша їх характеризується питанням:«Як би нам поїсти?», друга питанням:«Навіщо ми їмо?» і третя:«Де нам краще повечеряти?»