Леонід Леонов

Немає в природі погані, хазяїн, вся від людини погань.

... хоч би замертво впасти, аби вдарити вдосталь!

... ми не лінивіший Європи, ангелок мій, а тільки як ударить наша континентальна зима, то мимоволі тягне росіян до себе стародідівська, напрокидана лежанка.

Життя боляче коротке, рівно фронтові щи... не встиг двох ковтків абияк обпалюючись, зробити, як уже котелок з рук вибили.

Нонче, бачиш, всі люди на два розряди поділилися: їстівні та їдучі.

Все на світі, побувавши під великим колесом, стає м'якшим, навіть камінь.

Розумний мужик не тому людину судить, чим був учора, а ким завтра стане.

На найлютіших ворогів не ображаються, їх убивають!

Якби в житті тільки й судилося тілом зупинити кулю, що летить у бік батьківщини, то і для цього варто народжуватися на світ!

Кохання... найвитриваліша худоба на світі. Чого честь людська чи гордість із совістю не стерплять, кохання все знесе... та ще від себе додасть.