Теодор Драйзер

Як нескінченно далекі одне від одного написане слово та таємна думка!

Неможливо визначити ті найтонші реакції, які виникають внаслідок взаємодії характерів, бо ніхто не знає, як впливає на нас предмет нашого захоплення.

Полум'я кохання не можна роздмухати за бажанням, як вугілля в каміні. Якщо вогонь згас - значить, все скінчено.

Одна людина переростає іншу. Погляди людей змінюються – звідси зміни у взаєминах.

... за великого оборотного капіталу завжди можна знайти прибуткову справу.

У бурю гарна будь-яка гавань.

І її очі були сухі, але душа виходила сльозами.

Вона чудово знала, що означає зустрічатися з людьми, які до тебе байдужі, блукати в натовпі, якого немає до тебе жодного діла. Чи вона цього не зазнала? Хіба вона не самотня і зараз? Хіба серед тих, кого вона знає, є хоч хтось, у кому вона могла б шукати співчуття? Жодної людини! Вона повністю надана своїм думам та сумнівам.

Від усіх її гарних мрій залишився тільки попіл, але й під цим попелом ще тліли червоні вугілля надії.

Справжнє кохання — річ дуже тонка. Її полум'я мерехтить, як блукаючий болотяний вогник, і, танцюючи, відноситься в казкові царства радостей. Воно ж вирує, як вогонь у печі. На жаль, як часто воно харчується ревнощами!