Володимир Кутирьов

Вступати відповідно до розумних вимог сучасної технічної цивілізації — це рухатися до загибелі. Її« розум» — у нестримному, тобто без розумному новаціонізмі, тобто безглуздому зростанні штучно вигадуваного і нав'язуваного, у результаті петля на шиї людини затягується все тугіше. І затягує її він сам.

Настав час, коли діти хворіють більше за старих. Вони хворі від народження. Значить, хворим став не людський індивід, а людина як вид.

Далеко простягає хімія руки свої у людські справи.

Як часто буває, що сьогоднішній вихід – завтрашній безвихідь. Як часто буває, що сьогоднішній глухий кут — це завтрашній вихід. Треба тільки в ньому побачити і почекати.

Для творчої людини читання лише засіб, що збуджує його почуття і думки, а мета і сенс - переживання та духовне перетворення світу.

Ставити питання про необхідність виробництва навколишнього середовища означає смиритися з загибеллю природи як такої. Замінити її«природоподібним оточенням». " Виробництво навколишнього середовища" — останнє слово сучасної науки та екології. Штучне пожирає природне.

Насамперед гине все сильне, міцне, більш розвинене. Слабке та нижче живе довше. Це добре помітно на зміні форм життя. Від продуктів індустрії передусім вимирають найвибагливіші і високорозвинені тварини та рослини — дуби, тигри, орли, осетри.