Фільм

Вона танцівниця, що не танцює і живе з художником, який не малює.

Страшний день для батька — дочка привела хлопця... Я думав, якщо вбити першого, то іншим буде не кортіло.

— Одягайся. Ми йдемо. — Але ж я нічого про тебе не знаю! — Я виріс на фермі в Мурсвілі, Індіана. Мати померла, коли мені було три, а батько виховував мене кулаками, інакше не вмів. Я люблю бейсбол, кіно, гарний одяг, машини, віскі… і тебе. Що ще хочеш дізнатися?

Біль завжди краще переносити у світлі дня.

— Спокушай мене! Завоюй мене поглядом! Давай же! — Та я вже... завойовую. — Ой вибач...

— Я тут трохи починаю, хочете? — Від солодкого утворюється карієс. — А я люблю солодке. — Ну й помреш найперше. — Не сказати, щоб це суперечило моїм планам. — Хочеш поговорити про це? — Це як у тому анекдоті, так?

— Пане російський, пане російський! Він лежить у мене під ліжком абсолютно брудний. Його можна вимити? — Це хто ж у вас лежить під ліжком? — Це не я поклала. Я боюся його чіпати, він може вбити. — Я питаю, хто у вас лежить під ліжком? — Снаряд. Такий великий снаряд. О, будь ласка, він не заважає! Але він абсолютно брудний. Його можна вимити милом?

— Коли ти зрадиш нас, я першим виріжу твоє серце. — Ох, Касе, ти вмієш фліртувати.

— Еда, ти така талановита. Ти геній. Твоє коло тебе не цінує, але я прийняв рішення. Я буду твоїм колом, я вірю в тебе. Я заздрив Еліф. Тому, як її цінують. І думав про тебе. Тебе також мають цінувати. Ти це заслуговуєш. Вона нічим не краща за тебе.

— Навіщо тобі пістолет, Жоссе? — Тому, що мені доведеться пройти три метри до тебе спиною.