Фільм

З жінками завжди так: здається одне, а насправді зовсім інше.

Час. Неможливо його побачити, неможливо його почути, зважити чи виміряти у лабораторії. Це суб'єктивне відчуття перетворення. Те, що ми є в порівнянні з тим, чим ми були миттю тому, перетворюючись на те, чим ми станемо ще за мить.

Бабуся, поспішайте бачити: Остання гастроль! Адже я тут проїздом. Сьогодні вечірнім конем я їду у своє улюблене місто Одесу, місто каштанів та куплетистів.

Послухай свого старшого брата, який аж три роки ходив у море під прапором Балі в марних пошуках себе.

Мученики не вмирають.

Якщо є гроші, то зможеш зробити все, Абдульхей.

- Ларисо Дмитрівно! — Що, Сергію Сергійовичу? - Ви не боїтеся? - Я з Вами нічого не боюся!

- Краще не закохуватися. Особливо в одружених... — Ну, мені це не загрожує.

Віддайте мені кольє, благаю, і вбивайте один одного, скільки влізе.

— Значить, вони знову разом? — Так... Хоча вона все одно якось помре. Ми всі помремо.