Фільм

— Тату, а ти любиш мене? — Кохання, ненависть — яка різниця? Ми ж родичі.

Останні три дні я вчилася не вірити людям. У мене не вийшло. Іноді нам треба поспілкуватися з іншими людьми, щоб зрозуміти, хто є насправді.

— У вас паморочиться в голові? - Ні... - Даремно. Погоня за стільцями входить у завершальну стадію.

— Ви дозволите вашу руку? — Руку, ногу... Я ваша вся.

— Чи можна з тобою поговорити? - Ні, я зайнята. - Чим? - Не бачиш, я дихаю!

У дитинстві тягнеться час, а потім — бац! — і тобі вже п'ятдесят і іржава коробочка — єдиний спогад.

— Чуваку, ти давно там стоїш? — Година вже. — Година вже? - Ти серйозно? — Я опанував здатність стояти настільки нерухомо, що стаю незримим для очей, мм, ось. — Ти ж хрумкаєш горішками. — Неквапливо, плавно, зовсім непомітно. - Мм, не-а. - Хрум. Хрум. Я, по суті, невидимий. - Привіт, Дракс. - Щоб вас.

- Віддайте мені мої гроші. Я дуже бідний. Я рік не був у лазні. Я старий. Мене дівчата не люблять. — Зверніться до Всесвітньої ліги сексуальних реформ. Може, там допоможуть. - Мене ніхто не любить. — А за що Вас любити, га? Таких як Ви не люблять. Дівчата люблять молодих та політично грамотних.

Якщо щось зроблено не так, то потрібно зробити це правильно.

- А ти диво! Ти дивовижно двулична. Як тобі вдається? Ти не подвійний агент, ти потрійна погань! Я у житті таких не бачив. У тебе є хоч щось справжнє?