Оскар Уайльд

Я обожнюю чоловіків за сімдесят. Вони завжди пропонують жінкам любов до труни.

Я ситий по горло дотепністю. Тепер всі дотепні. Кроку не можна ступити, щоб не зустріти розумну людину. Це стає справді громадським лихом. Чого б я не дав за кілька справжніх дурнів. Але їх немає.

Любов завжди обіцяє нездійсненне і змушує вірити у неможливе.

Усі жінки згодом стають схожими на своїх матерів. У цьому їхня трагедія. Жоден чоловік не буває схожий на свою матір. У цьому його трагедія.

Прості слова — але які вони страшні! Від них нікуди не втечеш. Які вони зрозумілі, чарівно сильні і жорстокі! І разом з тим — яка в них таїться підступна чарівність.

Мій обов'язок – це те, чого я не роблю із принципу.

Амбіції - це останній притулок невдах.

Ви, скажімо, уявляєте себе людиною сильною і думаєте, що вам ніщо не загрожує. А тим часом випадкове освітлення предметів у кімнаті, тон ранкового неба, запах, котрий колись улюблений вами й навів невиразні спогади, рядок забутого вірша, який знову зустрівся вам у книзі, музична фраза з п'єси, яку ви давно вже не грали, — ось від яких дрібниць залежить перебіг нашого життя.

Чому, наприклад, запах ладану налаштовує людей містично, а сіра амбра розпалює пристрасті? Чому аромат фіалок будить спогади про померлу любов, мускус туманить мозок, а чампак повертає уяву? Мріючи створити науку про психологічний вплив запахів, Доріан вивчав дію різних пахучих коренів і трав, запашних квітів у добу дозрівання їх пилку, ароматних бальзамів, рідкісних сортів запашного дерева, нарда, що розслаблює, ховання, від запаху якої можна збожеволіти, алое, який, як то кажуть, зцілює душу від меланхолії.

Лорд Артур ні на хвилину не жалкував про те, що вистраждав заради Сібіл, а Сібіл, зі свого боку, подарувала йому найкраще, що може дати жінка чоловікові: ніжність, любов та поклоніння. Їхнє романтичне кохання не вбило реальності. Вони назавжди зберегли юність.