Якось йшов сатана, сатана нудьгував. Він до солдатки однієї постукав. Каже: "Я тобі слова не скажу", Каже: "Просто так сиджу". "Відпочину", - каже, - "слова не скажу, Просто поруч з тобою сиджу". А солдатка живе багато років одна. Відпочив у неї сатана. Через рік на печі ложками дзвенять Може, п'ять, може, сім сатанят. До дороги своєї я б пішов давно, Хай стоїть на шляху чорт Махно. І поки я ходжу, їжджу на війні, Ти, Марусю, не вір сатані!