Пусте Ви, серцевим Ти Вона, обмовившись, замінила, І всі щасливі мрії У душі закоханої збудила. Перед нею задумливо стою, Звести очей з неї немає сили, І говорю їй: як Ви мили! І гадаю: як Тебе люблю!