Гра престолів (Game of Thrones)

— Я чув, ви багатьом завдячуємо цьому юнакові. - Тільки моїм життям. Тож, боюся, не дуже вже й багатьом.

Прості люди моляться за дощ, здоров'я і вічне літо. Їм байдужі ігри вищих станів.

Навіщо служити богу, якщо ніхто не знає, що хоче?

Вибач, карликам не обов'язково дотримуватися такту. Покоління дурнів і блазнів дають мені право погано одягатися і висловлювати все, що спадає на думку.

— Красиві обладунки. Ні подряпини. - Знаю. Люди багато років тицяють у мене мечами і щоразу промахуються. — Мабуть, ви дуже обачні у виборі супротивників. - У мене до цього талант.

— Чутки про твою смерть були безпідставні. — Вибач, що розчарував.

Я не зачіпаю вашу честь, лорде Яносе. Я заперечую її наявність. =============================== Я не сумніваюся у вашій честі, лорд Янос. У вас її просто немає.

Він не був драконом. Вогонь не може вбити дракона.

— Один мудрець сказав, що історія світу вершиться за бесідами у розкішних кімнатах. - Хто це сказав? - Я тільки що.

— Ми знаходимо принцесу і що далі? — Я люблю імпровізувати... — Це пояснює золоту руку.