Пітер Бішоп

Олівія Данем, моя дружина, була для мене всім. Коли ми уперше зустрілися, у мене не було дому, я часто переїжджав з місця на місце, часто міняв роботу. Вона дала мені мету, вона змусила мене вірити в щось більше, ніж я сам. Вона сказала мені, що я повинен боротися, щоб наш світ був у безпеці. А трохи пізніше, щоб врятувати його від смерті. Але Правда в тому, що ми усі помираємо. З тієї миті як ми народжуємося, ми усі помираємо. Цей світ невимовно жорстокий. Наша єдина надія, що ми зможемо знайти якусь мету, щось значиме до того, як цей останній день прийде. щастя або любов. Олівія була для мене всім. Інших таких, як вона, не було. Але я не перестану боротися. Зараз, коли її немає, я боюся, що я вже пропав. Що ми усі пропали. Цей світ став темніший без неї.