людина

Добро ніколи не залишиться безкарним.

Що робити! Душа у мене зубожіла І геть вислизнула. Я щось комусь наобіцяла І всіх обдурила. Але я не навмисне, а так вже трапилося, І життя закінчується. Що робити! Душа від мене відлучилася Гуляти на волі. І де вона бродить? Кого зустріла? Чому здивувалась?.. А мені без неї не пригадати початку, Початок забувся.

Але, що б там не говорили, пута спорідненості дуже слабкі, коли вони не підкріплені душевною близькістю; це особливо виразно бачиш, коли стикаєшся зі справами спадщини.

Досі людина мучилася питаннями, на які не було відповіді; тепер, завдяки комп'ютерам, ми стоїмо під градом відповідей, куди немає питань.

Жити було боляче.

Без небезпеки не було б чудес, без кошмарів не було б прекрасних снів.

— Мені цікаво, чому ти Ріггзу розповіла про сестру, а мені ні? — Якщо чесно, мені було соромно, а Ріґґзу все одно. — Чому ти мене соромилася? — І чому мені байдуже? - Тому що ти балбес.

Простота – суть елегантності.

Чомусь вік у людей асоціюється з правотою, принаймні в цій країні, хто старший, той і правий.

Смерть – це також пригода.