життя

Він завжди був розумний, навіть у хлоп'ячі роки, але розум і мудрість — речі різні.

- Ти віриш у долю? - Так. Ні. Може бути. - Відповідай мені, хлопче. — Мій тато каже, що цим словом користуються люди, які не хочуть брати відповідальність за власне життя.

- Чого смієшся? - Та так. Ви сказали "старина"... Мене так батько називає. — Усі ми в чомусь батьки. - Це звісно. Тільки він із нами вже давно не живе. - Співчуваю. - Кому? Йому чи нам?

- У мене є хлопець. - Хлопець. Це добре. І що, він крутий? — Якщо чесно, він повний придурок...

Дивно, але в його голосі не було нічого, окрім відстороненої цікавості. Шкода, хлопчик правда намагається, але я змогла легко побачити, що під крижаною кіркою вирує полум'я, я була цим полум'ям. Я була частинкою його душі, а він частиною моєї суті.

Сойєр вважає, що кабан оголосив йому вендетту.

Скажи просто«ТАК» чи« НЕМАЄ» — не треба тут Шекспірівських багатослівностей.

Істина любить критику, від неї вона лише виграє; брехня боїться критики, бо програє від неї.

А може, кожен із вас уже почав — не помітивши цього — той єдиний шлях, призначений йому долею.

Ах, молодість не приходить знову! Клич же солодке неробство, І легкокриле кохання, І легкокриле похмілля! До краплі насолода пий, Живи безтурботний, байдужий! Миттю життя будь слухняний, Будь молодий у юності твоїй!