Айріс Мердок

А я без музики не можу. Не знаю, що робила б без неї. Іноді я ніби завертаюсь у неї, як у уявний плащ.

Я ліг на траву, і мої очі наповнилися зірками.

Закоханість - це теж вид рабства, дурість, як подумаєш, просто божевілля. Перетворювати іншу людину на Бога. Не може це бути добре.

Зірки завжди знаменитіші, ніж ті, хто їх створює.

З усіх сильних почуттів, ревнощі, ймовірно, найнекерованіші. Вона забирає розум, вона лежить глибше за мислення. Вона завжди при тобі, як чорна пляма у вічі, вона знебарвлює весь світ.

- Як жахливо! Ви прожили разом так довго... Мені справді дуже шкода... Сподіваюся... ти знайдеш когось... Вибач, я невдало висловився, просто мені так шкода... - Ти дуже вдало висловився, мій хлопче. Знайти когось… о так… це зовсім не просто. А знайти взаємне кохання ще складніше.

…Не встигнеш зректися влади в одному її вигляді, як вона вже потрібна тобі в іншому обличчі.

Скільки занепокоєння з цими поїздами. Вони втілюється нам загроза повної, невідворотної невдачі. Крім того, в них брудно, галасливо, дуже багато чужих, незнайомих людей, у них переконуєшся, що життя сповнене прикрих несподіванок: балакучих супутників, дітей...

Бути закоханою означає бути повністю в чиєїсь влади, вся твоя свобода, вся твоя справжня сутність вже належать не тобі і підпорядковані іншому.

Думати - значить перебувати в пеклі.