Ігор Іванович Гарін

О, триклятий прогрес! О, огрядна, усипана кров'ю, але мальовнича гора всесвітньої історії!

Кажуть, що боги переслідують тих, хто бажав втілити у життя свої піднесені мрії. Боги завжди були на боці посередності. Лише ті люб'язні їм, хто покірно, як худоба, слідує за своєю долею.

Все вище! І врешті-решт! - Немає ні дівчат, ні ділків, Немає критиканського засилля! І стіни світу розійшлися – Мені тільки синь! Мені тільки висись! Мені тільки крила, крила, крила!

Що насамперед і врешті—решт вимагає від себе філософ? Подолати в собі час, стати невчасним — ось із чим йому доводиться витримувати найжорстокішу боротьбу, яка все—таки робить його сином свого часу.

Все зло від волі. Свобода волі тотожна розбещеності.

Краще знаєш Бога, не шукаючи його.

У світі, створеному Богом, найвище, найкраще страждає саме через те, що воно — вище, божественне.