Ігор Іванович Гарін

Без матеріальних речей немає простору, як і часу, бо час — це послідовність подій, неможлива без наявності тіл.

Страждання - найшвидший спосіб розуміння істини.

Лише тоді, коли я буваю нестерпно нещасним, я знаходжу справжнє почуття своєї самості.

Ми не говоримо, що не помиляємось і не наполягаємо на своїй думці, удосконалюючись. І книжки ми пишемо не заради розпорядження через авторитет, а заради вдосконалення.

Я вважаю суспільство не поганим, тобто таким, що піддається поліпшенню, я вважаю його абсурдним. А це зовсім інша річ... Абсурдним. Мене зачіпає зовсім не відсутність справедливості, а щось набагато глибше — неможливість погодитися із соціальною організацією, хоч би якою вона була.

Як писати? Писати, не виносячи вироків, не нав'язуючи уподобань, визнаючи свої помилки. Вміти дивуватися, радіти, сумніватися, сумувати та страждати.

Здрастуй радість, здравствуй горе, Лети мул, Гермеса пір'я, Все, що є і буде незабаром - Все люблю і тепер я!

Я найкраще знаю, чому сміється тільки людина: він один страждає так глибоко, що змушений був винайти сміх.

Свобода людини є зло.

Пізнання істини веде до нестерпного для людини аварії ілюзій, фікцій, помилок, без яких немислиме життя.