Людмила Улицька

Ми приречені люди. Ті, хто залишається, завжди почуваються винними перед тими, хто пішов.

Кавовий ритуал - різновид ранкової медитації.

Розумієш, Олюше, будь-яка позиція дурить. Не можна стояти на чомусь одному. Табурет і той на чотирьох ногах!

Гідна поведінка — найкраща прикраса жінки.

Жінки у коханні майже завжди жертви. Жінки більше страждають від кохання. Може, вони більше одержують.

Більшість дорослих байдужа до пташиного пір'їнка, до скляної кульки, до кольорового камінчика — і звідси бере початок байдужість до речей, які оточують людину, і байдужість до світу, в якому ці речі існують.

Я глибоко переконана, що кожна людина має свій варіант Бога, настільки ж унікальний, як і вона сама.

Чесно кажучи, ти потрапив у моє хворе місце — все життя я про це думаю: чому світ сповнений нерозуміння? На всіх рівнях! Літні люди не розуміють молодь, а молодь - старих, один одного не розуміють сусіди, вчителі та учні, начальники і підлеглі, держави не розуміють свої народи, а народи - своїх правителів. Немає розуміння між класами — це Карл Маркс вигадав, що одні класи повинні ненавидіти інші. Все це навіть у тих випадках, коли люди говорять однією мовою! А коли на різних? Як один народ може зрозуміти інший? От і ненавидять одне одного від нерозуміння!

... тільки внутрішньо вільна людина може і сама посміятися з себе, й іншим дати з себе посміятися.

Ставши людиною, ця істота не перестає бути твариною. Яка складна тут система зв'язків виникає: безперечна тварина, і до цього дня тварина, за всіма ознаками найдосконаліша тварина — активний рух, активне харчування, інстинкти, спільні для риби, змії, кролика та людини. Інстинкти харчування, розмноження, турботи про потомство. Втім, останнє не у всіх. Не всяка рибка дбає про своїх дітей, деякі лише бризнуть спермою у відповідних обставинах. Але це й у людей буває...