Мішель Монтень

Тільки вам одному відомо, чи ви лихі і жорстокі, чи чесні й благочестиві; інші вас зовсім не бачать; вони становлять собі уявлення виходячи з внутрішніх здогадок, вони бачать й не так вашу природу, скільки ваше вміння поводитися серед людей; тому не зважайте на їх вирок, рахуйтеся лише зі своїм.

А честолюбству давайте відповімо, що воно і прищеплює нам смак до усамітнення, бо чого ж чуже воно більше, ніж суспільства, і чого воно прагне з такою ж наполегливістю, як не до того, щоб мати руки вільними?

Якщо чудеса і існують, то тільки тому, що ми недостатньо знаємо природу, а зовсім не тому, що це властиво їй.

Нехай у мене ослабне рука, ступня або нога, нехай захитаються всі зуби - все ж, поки у мене залишається життя, все гаразд.

Душа, яка не має наперед встановленої мети, прирікає себе на загибель, бо, як то кажуть, хто скрізь - той ніде.

Воістину, єдине, що я скільки-небудь знаю, — це те, що я цілковитий невіглас у всьому.

Безумство судити, що істинно і що хибно, на основі нашої обізнаності.

Немає попутного вітру для того, хто не знає, до якої гавані він хоче приплисти.

Філософи всіх шкіл згодні в тому, що найвище благо полягає у спокої душі та тіла.

Я ціную себе лише за те, що знаю справжню собі ціну.