Олег Рой

У сучасному світі щирість і безпосередність такі ж рідкісні, як обличчя без маски під час карнавалу.

Коханий, давай продамо дачу, квартиру, меблі! Купимо машину, знівечимо острови та країни, будемо незалежними, вільними, щасливими! Побачимо світло!» А чоловік їй у відповідь:«Після такого навантаження? Яке світло, яке чи це?

Люди поспішають заповнити свій новий будинок чужорідними речами, начинити чужою йому енергетикою, тим самим назавжди вбити свій світ удома, його живу душу.

Коли знаєш, що в тебе на світі немає проблеми, то відразу ж зникає бажання забитися в кут і шкодувати себе.

Навесні в кожному з нас прокидається маленький чоловічок - дуже ніжний і вразливий, спраглий сонячних променів, усмішок і обіймів.

Нікому на землі не дано знати про наслідки власних слів та дій.

Очікування дива нікуди не зникає – зникає надія на те, що станеться диво. Іде віра в його можливість. Виникає образа на диво, заперечення його можливості. І здатність його помічати.

Великі волохати сніжинки сипалися з неба, прикрашаючи і без цього прекрасну Москву... Дороги перетворилися на казкові стежки, прикрашені золотими бусинами вогнів... люди проносилися повз нього, посміхаючись комусь чи просто собі.

Про виховання судять з кінцевого продукту - тобто з того, що вийшло з дітей.

Іноді навіть уві сні нічого не виходить так, як хочеться.