Олександр Дюма

Я думаю, відчуваю і поступаю як людина, яка багато страждала, а отже давно склалася.

— Хочеш, я скажу тобі те, що здається мені найсумнішим у всіх революціях? - Так! — Те, що ворогами ставати ті, кого хотілося б мати друзями та друзями людей...

Він вважав, що якщо йому судилося впасти, то він має впасти з такої висоти, щоб його падіння розчавило когось із його ворогів.

Бувають трагедії, які люди осягають почуттям, але не можуть охопити розумом.

Ми, любий мій, змовники, а коли змовникам не пощастило, їм треба тікати.

Подивіться, яка простота у користуванні, яка грація в рухах! Ось це жінка, а решта манекенів.

Генріх, зітхаючи, повернувся у свою опочивальню і, через брак інших співрозмовників, почав гірко скаржитися своїм хортом Нарцису на злощасну долю королів, які можуть дізнатися істину, тільки якщо вони за неї заплатять.

Жінка священна; жінка, яку любиш, священна подвійно.

— На жаль! — Прошепотіла вона, — нещастя, як кров античної гідри: воно живить масу нових бід!

Ось на що я сподівався, чого чекав від таких сердець, як ваші. Так, я вже сказав і повторю ще раз: долі наші пов'язані непорушно, хоча шляхи наші й розійшлися. Я поважаю ваші погляди, д'Артаньян, я поважаю ваші переконання Портос. Хоч ми боремося за протилежні цілі, залишимося друзями!