Олена Зоряна

— Ми тут помремо, — видала Любава. — Почекаємо до вечора. Вони заснуть чи помруть, і пройдемо.

— Хлопчики, запрошую на чай із плюшками о восьмій вечора. Правда, плюшки черстві. — Пожвавлювати померлих – наша спеціалізація. Будуть твої плюшки, як новенькі. — Навіть уявити страшно! - Чому? — Живі плюшки, що звиваються в руках і впираються, просять їх не їсти і кричать не своїм голосом:«Ми всі помремо!» Брр…

Геніальне просто, і в той же час немає нічого складнішого простоти.

Бути з вами - змиритися зі смертю своїх надій, померти - змиритися зі смертю. Як бачите, вибору немає, просто в першому випадку я втрачу все, за що боролася з самого дитинства, і від цього буде дуже боляче, у другому — біль вже втратить значення.

Вальс – це подорож мелодією. Запрошуючи партнерку на вальс, можна легко зрозуміти, чи буде вона тією ідеальною супутницею, про яку мріє кожен чоловік.

— Тато демон, мама демон, а вона тут розвела істерику. Ану вставай, кому говорю! — Зажадав... демон. — Мама — дріада! — гордо видала я. — Ну так, коли в неї настрій гарний, — демон пирхнув, — а як що не за нею, то там така дріада, що гаю з коренем вивертає.