Олена Зоряна

Посмішка - найкращий спосіб вирішувати проблеми.

Пограбування століття... у сенсі няшок. Чинні особи: Я - головний злодій. Кіт Вчений - підстрахування. Зграя гусей-лебледей - на стремені. Лисиця Патрікеївна - додаткова страховка для стрему. Сірий Вовк – зломщик. Орда драконів, що причаїлися в кущах, — наше прикриття. Войовничі Білки на підхваті. Великі бойові їжаки в засідці, з іншого боку мосту. Місце дії: узлісся казкового лісу.

— Вони не можуть мовчки здохнути? — Любава у нас така добра вранці буває.

- Мені погано без тебе... - Мені без себе теж погано.

Спорідненість душ – це і є справжній зв'язок. Ось у них душі немає, і ви сволота бездушна.

Так, красти погано, але набагато гірше, коли тебе на цьому ще й ловлять.

Чому тут цих магів вчать? - Магії вчать. — Воно й видно, що, крім магії, тут навчитися й нема чому.

... Ми вносимо в доросле життя звички своєї сім'ї і часто таким чином проблеми нерозуміння, докорів, та й силового вирішення суперечок перетікають із сім'ї в сім'ю.

Відомо, що свідомість розвивається, поки її активно годують, і їжа тут одна – нові знання. Поки особистість навчається, особистість живе.

Істину збирають по крихтах, і лише брехня ллється потоком.