Поппі Брайт

Знаходячись у в'язниці, я знав: якщо мене випустять, я продовжу вбивати. А ще я знав, що мене ніколи не випустять.

Навіть перед обличчям непереборного болю, який здається нестерпним, навіть перед обличчям непереборного болю, який вичавлює останню краплю крові з твого змученого серця і залишає глибокі рани у твоїй запаленій свідомості, життя все одно триває. І сам біль, що здавався невгамовним, притупляється і відступає.

Він послав до біса все, що вони будь—коли могли б зробити, чим могли б стати. Він мав право забрати лише одне життя, своє власне. Він обікрав їх...

Ласкаво просимо в реальність, малюк. Як тобі бути дорослим? Не хвилюйся, це з тобою ненадовго.