Рабіндранат Тагор

«Я втратив мою росинку», — скаржиться квітка ранковому небу, яке втратило всі свої зірки.

Ніколи не бійся миттєвостей – так співає голос вічності.

Темні хмари перетворюються на небесні квіти, коли їх поцілує світло.

Я попросив дерево: "Скажи мені про Бога". І воно зацвіло.

У променях Місяця ти надішаєш мені свої любовні листи, — сказала Ніч Сонцю. — Я залишу свої відповіді сльозами на траві.