Євген Нічипурук

Місто спалює вогні можна заснути не прокинутися вмить розтоптати всіх тих, хто на тебе молиться.

Двері на балкон були відчинені, і з вулиці в кімнату вривалося холодне повітря. Нам дуже подобалося, коли у кімнаті було холодно. Так морозно, що вилізти з-під ковдри було рівносильно смерті. Так більше цінуєш тепло близької людини. Притискаєшся до нього і розумієш, що він дає тобі життя.

Жити на повну котушку. Якщо швидко розігнатися, то вже не наздоженуть.