Іспанці

Кохання візьме своє.

Алварець: Не замовчать, не чутно у нас, Щоб на вулиці знайдена людина З родиною дуже стародавньою, шляхетною Міг зблизитися. Фернандо: Сказати вам чому? Бояться ці люди, щоб тоді їхня рівність швидше не побачила...

Добра не робимо ми ніколи досить.

Усі люди ми; і засліплення пристрасті, божевільне хвилювання душі, повинні ми прощати, коли ми вилікувати не в силах.