Кафедра

Час не йде – слово«йде» натякає на якийсь горизонтальний рух. Час падає, провалюється, безперервно прискорюючи своє падіння. Від цього прискорення в мене крутиться голова.

Але критика без конструктивних речень безплідна.

Мріяла про щастя для себе, а покохала — і нема себе, тільки він для нього все.

Не дай боже заздрити собі самому в минулому.

Я впевнений: як би не образила людину доля, вона не в змозі відібрати в нього дитинство. Якщо воно було світле, сяюче, людина щаслива до кінця своїх днів.

Поганість людини — це швидше душевний стан інших людей, які його сприймають і про нього судять.