Хроніка часів Карла ІХ

Материнська скорбота — велике та законне почуття.

Ні, тепер гугеноти не так погано пахнуть. От якби їх не спалювати, сморід від них був би — затикай носа. Нині вранці їх у якусь купу на піску лежала, заввишки... як би сказати? Висотою з камін.

Що в державі з розвиненою цивілізацією вважається злочином, то в менш цивілізованій державі сходить лише за прояв відваги, а за часів варварські, можливо, навіть розглядалося як похвальний вчинок.

Хто наважиться стверджувати, що у парижанки може не бути коханця?

Словом, для того щоб фанатики кинулися різати своїх співвітчизників, що впали в брехню, потрібно було комусь стати на чолі їх і крикнути:«Бий!», тільки й усього.

Тепер людяний той, хто жорстокий, жорстокий той, хто людяний.

Хіба жахів громадянської війни недостатньо, щоб викорінити найміцнішу віру?

Сатана після відходу обрушує на вас сильний прямий удар Гнівом, а потім, вдавшись до обману за допомогою лицемірства, завдає вам удару з кварти Гординею. Християнин спершу прикривається Терпенієм, а потім відповідає на удар Гординею ударом Смиренності. Сатана, в сказі, коле його спершу Любострастием, проте, бачачи, що його випад відпарований Умертвінням плоті, стрімко кидається на противника, дає йому підніжку за допомогою Лінощі, ранить його кинджалом Заздрощі і в той же час намагається поселити в його серці Скупість. Тут християнину треба твердо стояти на ногах і дивитися в обоє. Праця обере його від підніжки Лінощі, від кинджала Заздрощів — Любов до ближнього (дуже нелегкий парад, брати мої!). А що стосується намірів Скупості, то одна лише Благодійність здатна від них захистити.

Але люті народної дай тільки волю — невеликою кількістю крові її тоді вже не вгамувати.