Наївно. Супер

У кожного з нас трапляється важкий годинник. Бувають дні, коли в душу закрадається відчуття безглуздості існування і ми впадаємо в цинізм чи іронію. Дні, коли ми перестаємо вірити в любов і в те, що все врешті-решт буде добре.

Я вірю, що ніхто не має бути один. Що потрібно бути з кимось разом. З друзями. З коханими. Я вірю, що головне це любити. Я вірю, що це найголовніше.

Для мене все раптом втратило сенс. Якось раптово. Моє життя, життя інших людей, життя тварин і рослин — все, що є у світі. Все розпалося на нескладні шматочки.

Перед відходом вона мене обійняла. Зараз, заднім числом, мені здається, що це був майже поцілунок. Мабуть, вона мене просто обійняла. Але, можливо, це був скоріше поцілунок.