Про Федота-стрільця, завзятого молодця

Я давно вже тут стою, У ганку на краю, Чекаю, поки ти закінчиш Нараді свою!

Скільки б ти не супив брову - Повторюю знову і знову: Індивід має право На вільне кохання! Може, справа нарешті І дійшла б до кілець - Якби раптом мене посватав Твій Федотушка-стрілець!

Ти, друже, з тих чоловіків, Що нешкідливіше вуж: Єгозять, а не кусають, Не сказати шо гірше!

Хоч волосин я позбавлений, А женитися я должон! Шах перський теж лисий, А має сорок дружин! Я ж хочу лише одну Завести собі дружину! Щось я в інтимному значенні І одну не потягну?

Роздобудь, кричить, килим, Шитий золотом візерунок, Шириною на всю Расію, У сто лісів і в сто озер!..