Книга / твір

Справжнє красномовство - це вміння сказати все, що потрібно, і не більше, ніж потрібно.

Усі ми люди, всі люди. По собі знаю.

Мені здавалося спочатку, що вона відчувала до мене лише просту дитячу прихильність, і лише потім, коли було вже надто пізно, я ясно зрозумів, чим я став для неї і чим стала вона для мене.

Друзі мої, ви надто голосно протестуєте, щоб повірити у ваш протест.

Я кожен день, повставши від сну, Дякую сердечно Богу За те, що в наші часи Чарівників не так вже й багато.

Вибачте великодушно, куди ви так поспішаєте? Народилися ви вчасно, помрете, вибачте тисячу разів, також вчасно. Куди ви так поспішайте у проміжку?

Пам'ять... Яка це владна сила – їй не накажеш, не відмовиш. Іноді вона воскресає перед думкою такі картини баченого і пережитого, що стискається серце і виступає холодний піт. Так буває і вночі, і вдень.

Мені рими потрібні; все готовий зберегти я, Хоч весь словник; що склад, те й солдат - Всі придатні до ладу: адже в нас не парад.

Слухай музику, дитинко. Гарну музику. Тільки вона дозволить тобі забути. Шопен, Малер, Бетховен... Щодня, як антибіотик, як ліки. Внутрішньовенно.

Звичайна розмова, яка ведеться майже всіма чоловіками наодинці з повіями, яка змушує їх брехати майже механічно, брехати без прикрості, захоплення чи злості, по одному старому трафарету.