Книга / твір

Ми не можемо змиритися з тим, що після смерті на нас чекає величезна порожнеча, з тим, що наші улюблені просто припинили своє існування, не можемо навіть уявити, що колись перестанемо існувати і ми самі.

До речі, чи існують щасливі спогади, чи немає суперечності у цьому словосполученні?

Знаєте, останнім часом у мене все частіше виникала потреба мати смайлик, який сміється, показуючи, що в нього все о'кей, а сам заштовхує в рот пістолет і натискає курок. Я прикривала б їм своє обличчя при нагоді.

Фізика - це вузька стежка над прірвами, недоступними людській уяві. Це збори відповідей на деякі питання, які ми ставимо світові, а світ відповідає нам — з умовою, що ми не будемо ставити йому інших питань, про які волає здоровий глузд. Що таке здоровий глузд? Те, що містить інтелект, заснований на тих самих почуттях, що у мавп. Інтелект, який пізнає світ відповідно до законів, сформованих у його земній біологічній ніші. Але світ поза цієї ніші, цього розсадника розумних людиномавп, має особливості, які не можна взяти в руку, побачити, вкусити, почути, обмацати і, таким чином, освоїти.

Коли сидиш за столом на самоті, найгірше те, що доводиться вислуховувати розмови за сусідніми столиками. Я не підслуховую. Я просто нічого не можу з собою вдіяти.

Бездарний не той, хто не вміє писати повістей, а той, хто їх пише і не вміє приховувати цього.

Невже це таке – бути живим? Невже бути живим – це постійно відчувати, що тебе спричиняє безпросвітну пітьму? Як люди можуть жити із цим? Але ж живуть – і навіть знаходять якусь радість у своєму існуванні, хоча тут прийнятний лише відчай. Вражаюче. Відчувати себе нікчемною живою істотою, затиснутою між двома височеними стрімчаками темряви... Це ж нестерпно. Як? Як вони виносять це життя? Очевидно, що це вроджене.

Прориватися, обов'язково прориватися! - Вирішив він. — Перешкода не може тривати довго!

Подолати труднощі — чи не в цьому сенс життя?

І про що думала моя мати, коли лелеки підсунули їй такого бовдура! Треба було збивати лелеку з базуки ще на підльоті!