Книга / твір

- Я намагаюся, навчаюсь, а якщо чогось не знаю, вдаю, що я в курсі. - Навіть прикидаючись, можна багато чого навчитися.

Я взагалі не розумію, як можна з кимось порвати, хіба що за якийсь страшний злочин. Сказати«все скінчено» - це вульгарність і брехня. Ніщо не буває скінчено. Навіть якщо зовсім не згадуєш про людину, вона все одно живе в тобі. Якщо він щось означав для тебе, то означатиме завжди.

Куди легендам про бійні Цезарів перед бувлю, яка тепер була! Сьогодні світ весь – Колізей. І коли на арену воїни вийшли парадними парами, у версти шарахнувши театром подвоєний гуркіт і грім мільярдних армій, - куля земного полюса стиснула і в очікуванні завмерла.

Всі ми брехуни, коли нам є від цього користь.

Моральність падає один раз, зате нескінченно.

Коли претендент у диктатори зазнає поразки, він не відразу, не раптом втрачає прихильників та слуг. Особливо в тих випадках, коли в мозку цих людей надійно запроваджено впевненість у його всесильності. І потім, коли картковий будиночок влади розсипається, окремі валети та дев'ятки ще за інерцією продовжують триматися туза і виконувати його божевільні накази, навіть якщо вони розуміють їхню безглуздість.

Чи любив я хоч раз досі? О ні, то були хибні богині. Я справжньої краси не знав відтепер...

У 1929 я усвідомив, що геніальний, і досі не мав нагоди в цьому засумніватися. Навпаки, переконання моя міцніла; мушу, однак, зізнатися, що ніяких особливих захоплень із цього приводу я ніколи не відчував, хіба що легке задоволення. (Пізніше, в 1929 році, у мене з'явилося чітке усвідомлення своєї геніальності, і воно так зміцнилося в мені, що не викликає жодних так званих піднесених почуттів. І все ж таки повинен визнати, що ця віра в мені — одне з найприємніших постійних відчуттів). )

... Скажи навіщо? Що змушує нас брехати, якщо з усього розкладу можна цього не робити?

Часто в критичних ситуаціях людина, яка заплуталася по життю у своїх пріоритетах і уподобаннях, повертається до справжніх цінностей і навчається відокремлювати зерна від полови.