Доктор Джеймс Вілсон

Я ж чоловік! У мене немає часу на прання. Я тут життя рятую.

— Я хочу, щоб ти був присутній на моїй операції. - Ні. - Чому? — Якщо ти помреш, я залишусь зовсім один...

За будь-якого розкладу, шлюб — це лотерея.

— Я зрозумів, що ми можемо потоваришувати [з Чейзом і Форманом]... — Серйозно? -... і тут я протверезів.

— Дізнався щось нове? — Так. Я наркоман.

— Досить уже відмовок. — Мені час... купа хворих. Ось поспішаю... і може, вдасться їх уникнути.

— Може, це просто Божа воля? — Це не моя воля.

— Тебе притягує все небезпечне: потужні вантажівки, мотоцикли, феєрверки... — Усі люблять феєрверки! — Дивитись — так, але не робити.

Мабуть, щоб пояснити тобі, що ти нетактовний, знадобиться накреслити найскладнішу діаграму.

— Тобі стає не начхати на те, що думають інші люди, що означає, що тобі не начхати на інших людей. — Я б із задоволенням вислухав твою теорію, але мені на неї начхати.