Доктор Грегорі Хаус

Слухай, твій здоровий глузд тут не котить. Тому наступного разу скористайся моїм.

Життя - це біль. Я щоранку прокидаюся з болем, ходжу на роботу з болем! Сказати, скільки разів мені хотілося послати все до дідька, звести рахунки з життям?

- Ви доктор Хаус, правда? — Боже, невже ви мій колишній хлопець?

— Добре, що моя тростина з тесаком при мені!

— Велике вам спасибі! Я повинна Вам подарувати подарунок або щось... — Іноді найкращий подарунок — це якщо я Вас ніколи не бачитиму знову.

«Ніколи» кажуть лише невдахи.

— Я просто хочу померти хоч із невеликою гідністю. - Так не буває! Наші тіла ламаються, іноді, коли нам дев'яносто, іноді до народження, і це завжди трапляється, і в цьому немає жодної гідності. Мені все одно, чи можете ви ходити, бачити, витирати власну дупу. Хвороба завжди огидна! Завжди! Ви можете жити з гідністю, але ви не можете померти з ним.

- У чому ваша проблема? — Я кульгавий, а ваша?

І як усі занепокоєні клітки, вони почали розмножуватися.

Люди терпіти не можуть тих, хто будує теорію про людей.