Елізабет Макгроу

Знаєш, я не можу зрозуміти цього хлопця. Іноді це просто. Ти розумієш це за його краваткою або за книгами, які він читає чи не читає. І ти знаєш, знаєш, що це скінчиться. І ти просто залишаєш усе, як є і чекаєш. І нічого, можна жити. А з цим хлопцем...

Ти знав, що все закінчиться, як тільки один із нас скаже«вистачить». Але ти мовчав. Я надто довго чекала.

— Ти дозволиш мені зав'язати тобі очі? — А якщо я не дозволю? — Тоді я піду. — Залишся.