Мартін Брест

— Ми, мабуть, лежимо в палаті для кінчених... Така комора. [ Ідуть на кухню в пошуках солі та лимона ] - Може треба було запитати у кого-небудь? - Ага! Сестра, чи немає солі та лимончика, а то текілку нема чим закусити...

— Ми прямуємо до моря, ти там ніколи не був.
— Здається, я вже не хочу…
— Тобі в раю не буде про що говорити.
— Та знаю, я хочу на морі, але мені страшнувато…
— Знаєш, що? Боятися безглуздо.

— Думаєш, ми справді сидітимемо на хмарі і говоритимемо про море? - Так, я твердо в це вірю.