Пліткарка

У Новий Рік забувають, що було і чекають, що буде. Але минуле завжди із нами. Воно намагається втрутитися у справжнє.

Найбільший подарунок знаходиться у найменшій коробочці!

Коли тебе обставили, і тобі доводиться спостерігати, як твій приз їде додому з іншими правила більше не діють, правила більше не мають значення.

Якщо ти любиш когось, то хочеш, щоб він залишився. Але іноді того, хто нам небайдужий, треба просто відпустити.

Лютий — найкоротший місяць, але через моторошний холод здається найдовшим.

І все змінюється в одну мить... ми залишаємо минуле позаду і на шаленій швидкості мчить у невідомість — наше майбутнє. Ми їдемо якнайдалі в спробі знайти себе або втратити себе, досліджуючи задоволення вдома. Проблеми починаються тоді, коли ми не хочемо змін і чіпляємося за старі звички, але якщо ми чіпляємося за минуле так сильно — майбутнє може й не настати... доки смерть нас не розлучить.

Іноді кінець історії не очевидний. Але коли він проявляється, його неможливо ігнорувати.

Шекспір ​​каже: "Все добре, що добре закінчується". Але іноді все просто закінчується.

Закони привабливості пояснюються неймовірною сумішшю прихильності, що формується, і чистої хімічної реакції. Але навіть сильні уподобання мають свою межу. І коли вони руйнуються, якщо цього вчасно не помітити, вибух їх може зрівнятися за силою з атомною бомбою.