Сем Вінчестер

— Коли одна людина отримує бажане — проблема, але коли всі отримують бажане... — Це хаос.

- Сем, вона могла накласти на тебе закляття. - Кінь, ніякого закляття на мені немає. - Чортівщина! У голові не вкладається. - Що? - Нічого. - Ні. Домовляй! - Чого там. Спершу Медісон, потім Рубі, тепер Кара. Тебе так і тягне трахатись з відьмами!

Брат для мене це все! Крім нього, у мене нікого немає. Я не можу без брата.

— Дін, що ти робиш? - Шукаю дорогу. — Ти думаєш, що вона в шафі? - Ми в раю, Сем, наші спогади реальні, а по телевізору Кас. Буде закономірніше, якщо дорога опиниться в шафі.

- Аспіринчику? — Ні, дякую, докторе Хаусе.

Не курити, не пити, секс до весілля — ні-ні... Дін, та вони оголосили поза законом всього тебе!

- Мені наснився дуже поганий сон! - Що, правда? Клоуни чи карлики?

— Не знаю, скільки він здер з тебе за любовні зілля... — Нічого! Він мені подарував його. І сказав, що воно не спрацює, якщо ти не любиш мене у глибині душі. Еліксир лише каталізатор. — Думаєш, я люблю тебе? — Десь глибоко в душі. - Тоді розв'яжи. — Ні, ти поки що не розібрався у своїх почуттях.

— Мене більше мучить питання, якого хрону нас вічно вважають за геїв? - Ну, ти ж у нас мачо. А людям здається, що ти переграєш.

— Сем, коли я був людиною, я помер, і мені відкрилося, як безцінне життя, як його треба захищати за всяку ціну, у тому числі життя таких упертих, як Вінчестери. — Моє життя не цінніше за будь-яке інше.