Скотт МакКолл

- Щось змінилось. - Ти про що? - Я не впевнений. Щось не так. Зі мною та моїми друзями. З усіма нами. Щось змінилось. Я гадаю, що це через мене. І я не знаю, як це виправити.

- У мене є ідея. - Добре. — Навіть швидше за план. — Звучить чудово. — Але ти ще не знаєш його. - Ну, чудово, що в тебе взагалі є план.

— Я дивився на неї і відчував, ніби мені вбік кувалдою вдарили. - Так, це називається розбитим серцем. Про це співається у парі мільярдів пісень.

— Просто цікаво: яку частину тіла ми шукаємо? — Я якось не думав про це... — І що, коли вбивця все ще тут? — Про це я теж не думав...

- Місяць викликає в тобі фізичні зміни, ти прагнеш крові все сильніше і сильніше. – Жага крові? - Я про спрагу вбивати. - Я вже починаю відчувати цю спрагу, Стайлз.

— У тебе є ідея, правда? — Так. — Ми потрапимо через неї в колотнечу? — Можливо. — А фізично боляче буде? — Безперечно. Пішли!

— Ти в порядку? — Ну, не рахуючи болючого болю... — Думаю, можливість використовувати сарказм — це гарна ознака здоров'я.