Тітка Поллі Грей

Якби не я, ти вже став би димом над моргом.

— Там ваша сестра народжує, а ви дбаєте про машину. — Від чоловіків тут мало толку. — Але ж ми можемо випити.

- Частина тебе хотіла мене. - У мене немає частин. — А частина мене досі хоче тебе. І не лише ця частина – частина моєї душі. Що це, протилежності чи те, що впирається в моє серце? Як би там не було, воно належить тобі.

Усі ми намагаємось втекти... Але не виходить.

- Вбиваєш і вбиваєш. — Тільки так тебе слухатимуть.

- Оберама Голд закоханий у тебе, він навіть постригся. І аромат твоїх духів полегшить його біль. - Томмі, сьогодні мені сорок п'ять років. — Сорок п'ять і все ще розбиваєш серця.

- Ти сказав прекрасну промову, що віриш у рівні права для жінок компанії, але коли доходить до справи, ти нас не слухаєш. Ти не довіряєш жінкам? Томас, це була лише одна жінка, може пора її забути? - Забути кого?

— Платиш повіям за секс, вбивцям за смерть. - Ніщо не безкоштовно. - Бідолашний Томас...

— Я працюю на благо нашої справи. — Ти журишся. А коли ти журишся, ти приймаєш невірні рішення.

— Аристократи не вірять у прощення. — Як і Шелбі.