Люцифер

Були часи, коли я думав, що знаю все. Коли я був ангелом і проводив увесь свій час, дивлячись униз, на світ. Але я дізнався, що для об'єктивності треба дивитися й нагору. Це гарне нагадування про те, скільки ми не знаємо.

Люди не народжуються зламаними. Все починається зі пристрасті та прагнення, поки не трапляється щось, що розбиває їх ілюзії.

Іноді близькі люди змушують тебе змінюватись.

— О, брате, ти тільки послухай. О, я такої музики не чув із часів Срібного Міста, мабуть. - Що, в пеклі немає музики? — Тільки для тортур. І найчастіше жахлива. Останнім часом ставимо пісні одного молодика на ім'я Бібер. Господи, чув би ти їхній крик.

— Прикиньмося на хвилинку, що ти інша людина — ввічлива, зріла. — О! Я люблю рольові ігри.

Якщо вдасться обійтися без кінця світу, це буде приємним бонусом.

— Я не злодій, я актор — Луї Дельгадо. Я грав у серіалі "Нас п'ятеро", пошукайте мене там. — Люблю Лос—Анджелес, навіть бездомні мають сторінку на IMDb.

— Детектив. — Юрисконсульт. — Мудак. — Говнюк. — На цьому я піду.

Цікаво, чому я раніше не здогадався? Перший у світі вбивця, відзначений Господом і приречений ходити по землі наодинці та муках до кінця століть. Вражаючий прізвисько. Але навіть воно не таке безглузде, як грішник. Згоден, Каїне?