Надприродне

— Я сам тебе прикінчу. - Яка краса! Враховуючи, що ти весь у мене. - Це ще як розуміти? - Ти не перестаючи думаєш про неї з того часу, як побачив, як вона капає з леза ножа. - Ти помиляєшся. — Казки розповідатимеш братові. Я можу зазирнути у твою голову. Твої думки біжать лише однією звивиною — кров. Кров. Кров. Жага влади. Така сама, як завжди. Ти знову хочеш стати сильним. Але не просто сильним, а найсильнішим. Добрі наміри – найшвидший шлях у пекло, приятель.

— Зараз вгадаю, чи приїхали за антикваріатом? - Як ви здогадались? - По очах бачу. Ну що, одне двоспальне ліжко? - Що? Ні, ні, ні, що ви! Дві окремі. Ми брати.

— Це справжня зброя? - Так. Це справжня кам'яна сіль. І справжні фальшиві посвідчення.

Чувак, не плутай реальність із порно. (Дін, ти знову плутаєш реальність із порнухою!)

— Що з ним трапилося, чорт забирай?! - Я.

— Ми завжди чудово святкували Різдво! - Ти нас ні з ким не плутаєш?

- Зодіак? - Сім жертв. - Дамер? — 17. — Жах кошмарний, старий. А на вид на тебе не подумаєш. - Це " Справжній злочин ", Дін. Це хобі. - Ні. Рибалка або вишивання - це хобі. Захоплення статистикою серійних убивць - це хвороба.

Якщо намагатися у всьому знайти сенс, можна з'їхати з глузду вже через тиждень.

- Слон? - Так. - Справжній слон? — Слонішого не буває.

Дивись, Симпатика пише:«Сюжетна лінія демонів неоригінальна. По суті, суцільні штампи і банальщина». Іди ти до біса, Симпатико. Це наше життя.